Назарій Заноз: Втрата місткости

«Операція Вісла» так само долучилася до запустіння. До зникання цілих кварталів, сіл та навіть міст.

Окремо варто згадати й про Чорнобильську зону, котра цікава одразу в двох сенсах: запустінні й повернені самоселів назад. Їх надто мало, щоби встановити статус-кво з природою, щоби кинути їй виклик, проте вони дають життя тим містам, котрі мали померти в тиші. Разом з туристами й шукачами екстремальних відчуттів, вони наче намагаються воскресити мертве, провести спіритичний сеанс, не відаючи до кінця, що самі й стають духами тих населених пунктів.

Причини втрати містами своїх рис та статусу завше негативні: війни, міграції, безробіття, епідемії, пасивність населення, погана демографічна ситуація, безгрошів’я, закриття заводу, техногенні катастрофи та природні явища: виверження вулканів, землетруси, торнадо, повені, цунамі та інше. Все це є й зараз, воно не залишилося в Середньовіччі чи Античности, сей процес пройшов крізь віки. Людство навчилося пригальмовувати деякі, стишувати їх ходу, але не зупиняти цілковито. Сей процес страшний, моторошний, жахливий, але водночас тим й вабить до себе.

Цікаво, як природа опановує простір, як повертає його в своє лоно, як тихо укутує й перетворює місто на ліс чи, як мінімум, зарослі. Як, наче знущаючись, долає усі перешкоди, вигадані людиною, – всі ці асфальти, бетонні конструкції, як проростає деревами на дахах, котрі потім обвалює, як квітне в ринвах, як виринає грибами на старих меблях, як цвіте на старих постелях пліснявою, як не лишає сліду від вулиць, як перетворює простір колишньої кімнати котельні на маленький лісочок. Як сад перетворює в розсадник чагарників, як будинок перетворює в груду каміння. Як ховає сліди від фундаментів, як повертає справжність ландшафту. Як упокорює найнепіддатливіше, як руйнує найміцніше, як не залишає сліду від колись величного.

Ся втрата рис має стати знанням, чого не можна більше повторювати.

Для означення основної риси міста слід використовувати таке слово, котрим, здається, для того не послуговуються. А дарма. Слово се – «місткість». Воно прекрасне у своїй багатозначности. З одного боку й в класичному розумінні – се те, що воно, себто наше місто, може в собі вмістити – цей потенційний вміст міста. Це його нутро, все та всі і все, чим і ким воно нашпиговане.

Page 2 of 4 | Previous page | Next page

comments powered by HyperComments